Заповіді для батьків майбутніх першокласників.

1. Не сприймайте дитину маленькою. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо довірити тобі по­мити посуд».

2. Визначте загальні інтереси у вашій сім’ї (це може бути як і спільний перегляд мультфільмів, так і вирішення життєвих ситуацій — обгово­рення сімейних проблем).

3. Залучайте дитину до економічних про­блем родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи суму на той і на інший товар.

4. Не сваріть, а тим паче не ображайте ди­тину в присутності сторонніх. На скарги нав­колишніх, учителя або вихователя скажіть: «Дякую, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

Дитячі капризи.

Навіть м’які, самі слухняні діти іноді вередують. І роблять це в будь-якому віці. Немає якогось певного періоду в розвитку дитини, який можна було б назвати «часом капризів ».

Примхи – це бурхливі прояви гніву й злості, коли дитина кричить, плаче, тупотить ногами, катається по підлозі, жбурляє речі, штовхається, кусається, дряпається і навіть намагається зробити боляче самому собі. Подібні сцени відбуваються з різною інтенсивністю і тривалістю.

Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? - поради психологів

Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей і дорослих, продовжує розповідати про контроль емоційного стану. Досягти внутрішнього спокою допомагають не тільки психологічні засоби, афірмації, візуалізація, йога та медитації. До внутрішнього балансу наближають навіть прості поради. 

Розвиваючі Мультики для Дітей Українською Мовою - З Любов'ю до Дітей

Емоційний комфорт дошкільника як показник його психічного здоров’я

 

Дошкільний період є унікальною, неповторною фазою емоційного  розвитку людської  особистості.  Почуття  і переживання дитини стають складнішими, більш  диференційованими.  Активно  формуються  морально-етичні, інтелектуальні  й  естетичні  категорії  (добрий  –  злий,  гарний  –  негарний, хороший  –  поганий  та  ін.).  Розвиваються  почуття  власної гідності,справедливості,  сорому,  гумору,  вміння  поставити  себе  на  місце іншого,співпереживати  з  ним.  Емоційні  переживання  дедалі  набувають вербалізованого  характеру  («Я  ображений  на  тебе»).  Яскраво  виявляються симпатії й антипатії, вказується потреба у визнанні й схваленні, у розумінні, підтримці та любові.

     Отже, за своєю природою мала дитина — істота насамперед емоційна:  у своїх вчинках вона керується не стільки засвоєними поняттями та правилами, скільки чуттєвими враженнями.

     Емоції — це своєрідний місток між внутрішнім світом малюка і людським оточенням.  Елементарна  емоційна  компетентність  дошкільняти  — невід’ємний  компонент  морального  становлення  особистості.  Недарма психологи розглядають емоційне переживання як форму внутрішньої роботи дитини,  спрямовану  на  утри­мання  і  відновлення  своєї  душевної  рівноваги (Виготський Л.С., Обухівська, Ільїн Є.П.).