Караючи — поміркуй навіщо!

 У малюка уявлення про світ ще не сформовані, а його життєвий досвід зовсім невеликий. Наше завдання — завдання дорослих, які оточують дитину, — допомогти їй орієнтуватися в ще незрозумілому для неї світі, пояснити, що небезпечно й недозволено, а що — допустимо. Хто, якщо не дорослий, захистить дитину, застереже від небезпек і в той самий час навчить розбиратися в нескінченних «можна» й «не можна»!

Дисципліна — це система певних заборон, необхідна дитині для відчуття захищеності. За «не можна» дорослих приховується турбота про малечу. І діти це відчувають, їхнє життя стає зрозумілим і передбаченим. Дитина ще дуже мала й багато чого не знає, навколо неї існує величезний непізнаний світ, який таїть у собі багато цікавого, але й небезпечного. Лише дорослий з допомогою дисциплінарних заходів може убезпечити її, допомогти розібратися в цьому багатогранному світі, його законах та особливостях. І дитина розуміє, що це — турбота про неї, що сильний і мудрий дорослий вводить її у новий світ, допомагає пізнати його.

Щастя, коли тебе розуміють.

 

Оцінюючи будь-яку діяльність, люди, зазвичай, орієнтуються на певні ідеали, норми. У вихованні, мабуть, досягти ідеалу складно. Справді, чи можна думати, що за довгі роки виховання дитини батьки жодного разу не помилилися, правильно виконували всі приписи й вимоги? Звичайно ж, ні. Адже бути батьками ми навчаємося так само, як навчаємося бути чоловіками й дружинами, як осягаємо таємниці майстерності й професіоналізму в будь-якій справі. І головне — це навчання ніколи не завершується.

Як допомогти дітям не боятися сирен: поради психологині Світлани Ройз

 

Міністерства охорони здоров’я разом з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз підготували поради, як допомогти дітям не боятися сповіщень про повітряну тривогу та поводитися у ситуаціях, коли чутно вибухи. 

Виховання любов’ю

 Виховання дитини — складний процес, у багатьох з вас виникають труднощі, коли не знаєте, як владнати велику кількість виховних проблем.

Класичний приклад про дисципліну.

   Дуже часто батьки вважають, що дисципліна — це головний спосіб виховання. Але дисципліна — це тільки один з аспектів спілкування з дитиною. Для деяких батьків дисципліна стає самоціллю, і вони проявляють дуже мало любові, яка могла б принести дитині втіху. Більшість дітей невпевнені, що їх люблять безумовно і незалежно від обставин. Нерідко батьки вважають, що вони природно передають свою любов дитині. Але це не так.

25 запитань, відповіді на які повинен знати майбутній першокласник .Матеріал взято з сайту mamabook.com.ua

 Готовність дитини до школи перевіряється різними методами – тестування, аналіз малюнків, вміння копіювати написані слова, шукати зайве на картинках тощо. Але для батьків, які вагаються, у якому віці відправляти дитину до школи, гарними показниками повинні бути словниковий запас дитини, її вміння чітко висловлюватися.

Експрес-тест у вигляді запитань. Батьки та вихователі легко зможуть визначити рівень готовності майбутнього школяра. Проведіть самостійно співбесіду зі своєю дитиною.

Заповіді для батьків майбутніх першокласників.

1. Не сприймайте дитину маленькою. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо довірити тобі по­мити посуд».

2. Визначте загальні інтереси у вашій сім’ї (це може бути як і спільний перегляд мультфільмів, так і вирішення життєвих ситуацій — обгово­рення сімейних проблем).

3. Залучайте дитину до економічних про­блем родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи суму на той і на інший товар.

4. Не сваріть, а тим паче не ображайте ди­тину в присутності сторонніх. На скарги нав­колишніх, учителя або вихователя скажіть: «Дякую, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

Дитячі капризи.

Навіть м’які, самі слухняні діти іноді вередують. І роблять це в будь-якому віці. Немає якогось певного періоду в розвитку дитини, який можна було б назвати «часом капризів ».

Примхи – це бурхливі прояви гніву й злості, коли дитина кричить, плаче, тупотить ногами, катається по підлозі, жбурляє речі, штовхається, кусається, дряпається і навіть намагається зробити боляче самому собі. Подібні сцени відбуваються з різною інтенсивністю і тривалістю.

Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? - поради психологів

Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей і дорослих, продовжує розповідати про контроль емоційного стану. Досягти внутрішнього спокою допомагають не тільки психологічні засоби, афірмації, візуалізація, йога та медитації. До внутрішнього балансу наближають навіть прості поради.