Основна одиниця, "мікрочіп" біокомп'ютера вашої дитини — клітина
головного мозку. Вже в момент народження в
мозку немовляти міститься один трильйон клітин, що називаються нейронами. Це
в 166 разів більше, ніж людей на нашій планеті.
У кожній з клітин мозку дитини
сотні й тисячі відростків, чим вона дуже нагадує мікроскопічного
супервосьминога. Кожний із цих сотень і тисяч відростків має тисячі відгалужень
— дендритів. Саме вони з'єднують різні клітини мозку між собою.
У кожному дендриті містяться тисячі крихітних мішечків з
хімічними речовинами. Це за їх допомогою від однієї клітини до іншої
передаються повідомлення, які несуть усю інформацію, що міститься в кожній
думці, в кожному спогаді.
Коли ваша дитина розмірковує, у
певній ділянці її мозку виникає електромагнітний імпульс, який вивільняє хімічну речовину в одному з дендритів, і вона передається через точку дотику (так
званий синапс) іншій клітині, також
вивільняючи з неї певну хімічну речовину. Це, в свою чергу, викликає
наступний електромагнітний імпульс у сусідній
клітині. Процес продовжується по заданих шляхах, що нагадують складне плетиво
стежок у велетенському густому лісі.
Під потужним електронним мікроскопом
обмін хімічними речовинами між двома дендритами нагадує Ніагарський
водоспад.
Усе описане — лише дрібнісінька елементарна частка
будь-якого сприймання, думки чи спогаду дитини.
Можливу кількість таких "шляхів" (тобто
засвоєних знань, звичок чи спогадів), по
яких проходять мислитель-ні імпульси, було оцінено в 60-ті роки минулого
століття числом, що містить після одиниці
сто нулів. Це число більше за кількість усіх зір у відомому нам
Всесвіті!
Тож не дивно, що Чарльз Шерінгтон,
відомий англійський невролог і батько сучасної нейропсихології, дуже
поетично порівняв мозок дитини зі Всесвітом:
"Людський
мозок — це чарівний ткацький верстат, де сновигають
мільйони човників, створюючи неповторну тканину, котра щоразу набуває нового й
неповторного значення. Це схоже на космічний танок Чумацького Шляху".