Невичерпний потенціал.

 

Основна одиниця, "мікрочіп" біокомп'ютера вашої дитини — клітина головного мозку. Вже в момент народження в мозку немовляти міститься один трильйон клітин, що називаються нейронами. Це в 166 разів більше, ніж людей на нашій планеті.

У кожній з клітин мозку дитини сотні й тисячі відростків, чим вона дуже нагадує мікроскопічного супервосьминога. Кожний із цих сотень і тисяч відростків має тисячі відгалужень — дендритів. Саме вони з'єднують різні клітини мозку між собою.

У кожному дендриті містяться тисячі крихітних мішечків з хімічними речовинами. Це за їх допомогою від однієї клітини до іншої передаються повідомлення, які несуть усю інформацію, що міститься в кожній думці, в кожному спогаді.

Коли ваша дитина розмірковує, у певній ділянці її мозку виникає електромагнітний імпульс, який вивільняє хімічну речовину в одному з дендритів, і вона передається через точку дотику (так званий синапс) іншій клітині, також вивільняючи з неї певну хімічну речовину. Це, в свою чергу, викликає наступний електромагнітний імпульс у сусідній клітині. Процес продовжується по заданих шляхах, що нагадують складне плетиво стежок у велетенському густому лісі. Під потужним електронним мікроскопом обмін хімічними речовинами між двома дендритами нагадує Ніагарський водоспад.

Усе описане — лише дрібнісінька елементарна частка будь-якого сприймання, думки чи спогаду дитини.

Можливу кількість таких "шляхів" (тобто засвоєних знань, звичок чи спогадів), по яких проходять мислитель-ні імпульси, було оцінено в 60-ті роки минулого століття числом, що містить після одиниці сто нулів. Це число більше за кількість усіх зір у відомому нам Всесвіті!

Тож не дивно, що Чарльз Шерінгтон, відомий англійський невролог і батько сучасної нейропсихології, дуже поетично порівняв мозок дитини зі Всесвітом:

"Людський мозок — це чарівний ткацький верстат, де сновигають мільйони човників, створюючи неповторну тканину, котра щоразу набуває нового й неповторного значення. Це схоже на космічний танок Чумацького Шляху".

Але й це величезне число виявилося замалим. Видатний російський учений Петро Анохін, учень Павлова, знову переобчислив його. У своїй публічній заяві він повідомив, що з урахуванням моделюючих властивостей мозку дитини та ступенів свободи у поєднаннях його нервових клітин число міжклітинних зв'язків у мозку настільки велике, що коли записати його у вигляді послідовності цифр, видрукуваних звичайним шрифтом, то воно простягнеться більш як на 10,5 мільйона кілометрів.

Учений зазначив: "Володіючи такими можливостями, людський мозок є інструментом, на якому можна зіграти сотні трильйонів різних "мелодій", тобто вчинків та думок. Немає та не було ще жодної людини, яка б повністю використала потенціал свого мозку. Ми не визнаємо обмежень можливостей людського мозку— вони нескінченні".

Вирішальний прорив у нашому розумінні кожної конкретної клітини мозку стався у 1989 році, коли в лабораторії Макса Планка у Швейцарії вперше в історії живу клітину мозку за допомогою надпотужного електронного мікроскопа було зафіксовано на кіноплівку. Те, що відбувалося під мікроскопом, приголомшувало. Ця істота (а це й справді жива істота) була розумною, разюче складною й дуже рухливою. Вона з величезною впертістю досліджувала свій мікроскопічний Всесвіт, не залишаючи поза увагою жоден атом навколишнього простору. Відростки, за допомогою яких вона вивчала навколишнє середовище, нагадували сотні дитячих рученят з розчепіреними пальцями, які обмацували все підряд у пошуку інформації та контактів.

Маємо замислитися: якщо так енергійно й наполегливо шукає інформації одна-єдина мозкова клітина, як же прагне пізнання весь мозок дитини?

Що ж ми можемо зробити, щоб якомога повніше задіяти цей величезний потенціал, закладений природою?

Подбайте про те, щоб клітини мозку малюка завжди мали вдосталь поживи для розуму. Головне — доступність і ненав'язливість інформації.

Тільки-но ваша дитина буде здатна зрозуміти (а це відбувається дуже рано), розкажіть їй про можливості людського мозку. Це надасть вашому синові чи донечці енергії та впевненості в собі й стане нагадуванням та стимулом у моменти, коли вони раптом почнуть сумніватися у власних здібностях.

Всіляко підтримуйте пізнавальний інтерес малюка, заохочуйте його до дослідницької активності.

Ліва та права півкулі мозку

У другій половині XX ст. видатний американський учений Роджер Сперрі здійснив дослідження, за яке йому було присуджено Нобелівську премію та яке змінило уявлення людства про мозок. Ішлося про визначення функцій двох півкуль мозку.

Результат був приголомшливий. Виявилося, що наш мозок ділить усі сфери діяльності на дві основні категорії: одні з них виконуються лівою півкулею, а інші — правою. При цьому, коли одна півкуля "активна", друга — "відпочиває". Ліва півкуля проявляла активність, коли мозку доводилося мати справу з логікою, різноманітними переліками, графіками, словами, числами та їх аналізом, а права півкуля — коли мозок сприймав ритм, колір, образи та мрії і коли він мав уявити всю картину в цілому.

Крім того, в ході експерименту Сперрі виявив, що в кожному мозку міститься повний набір потенційних можливостей, але в деяких випадках певні здібності розвинуті краще за інші.

У вашої дитини є всі потенційні здібності

Згодом додаткові дослідження, проведені іншими вченими, показали, що гармонійний розвиток обох видів діяльності зумовлює синергетичне примноження базових здібностей.

Природний хід розвитку синергетичного мозку (зазвичай його називають повним мислительним розвитком) підтверджується прикладами діяльності геніїв. Альберт Ейнштейн, зокрема, поєднував логічний, математичний та аналітичний потенціали з феноменальною здатністю уяви, в результаті чого народився синергетичний плід його мислення — теорія побудови релятивістського Всесвіту. (Він якось сказав: "Я вірю в інтуїцію та натхнення... Час від часу я відчуваю повну впевненість у тому, що маю рацію, хоча й не знаю, на чому це ґрунтується... Уява важливіша за знання, бо знання обмежені, а уява охоплює весь світ, сприяючи прогресу та породжуючи еволюцію").

Леонардо да Вінчі, в якого були активно задіяні обидві півкулі мозку, вважав, що для розвитку якісного мислення та видатних розумових здібностей людина має навчатися "мистецтва науки та науки мистецтва".

Вчені дійшли висновку: щоб повністю реалізувати потенціал мозку, треба просто використати ті можливості його кори, які даровані людині від природи.

Сучасні системи освіти схиляються до тенденції "загнати" дитину або в "лівий" (академічні науки), або в правий (мистецтво та гуманітарні науки) ухил. Здавалося б, що в цьому разі використовується лише частина потенціалу дитини, і вона мислить тільки наполовину.

Насправді ж справи ще гірші.

Щоб зрозуміти, як однобічний розвиток позначається на мозку дитини, спробуймо вдатися до метафори. Якщо запропонувати вам пробігти коротку дистанцію на повну силу, тобто використовуючи обидві ноги й руки, та зняти ваш біг на плівку, щоб потім оцінити його ефективність, то ви непогано, а можливо, навіть дуже добре впораєтеся з цим завданням.

У другій частині експерименту ми дамо вам змогу пробігти ще раз. Однак цього разу ви маєте задіяти лише половину свого потенціалу. Тож, прив'язавши вашу праву руку до правої ноги, ми попросимо повторити забіг. У вас начебто залишилася половина потенціалу, але ж чи буде результат гіршим тільки удвічі? Звичайно ж, ні. Зробивши кілька спроб, ви просто розтягнетеся на землі, тобто результат буде гірший у сотні разів.

Так само і з дитячим мозком, але відмінність між використанням усього мозку та його половини буде ще разючішою. Якщо дати дитині змогу використати всі свої розумові можливості в синергетичній гармонії, її здібності розвиватимуться не те що в сотні, а в тисячі разів ефективніше та успішніше. Тож не примушуйте малюка розвиватися й мислити "на одній нозі".

Що ви можете зробити?

♦  Добийтеся, щоб у розумовому розвитку дитини був задіяний увесь мозок: і ліва, і права півкулі. Для цього із самого малку старайтеся пробудити в неї інтерес до максимально повного спектра предметів і тем. Не допускайте "однобокості". Заохочуйте дитину як до фізичної, так і до розумової діяльності, підкреслюйте цінність різнобічності (чудово, наприклад, якщо вона активно цікавитиметься і мистецтвом, і фізикою). Це особливо важливо сьогодні, коли суспільство дедалі більше потребує від своїх членів багатогранності й творчості.

♦  Створіть для дитини середовище, яке стимулюватиме активність і лівої, і правої півкуль. Наприклад, якщо ваша донька захоче мати нову сукню для вечірки, запропонуйте їй намалювати фасон, який їй до вподоби, допоможіть вибрати тканину, що найбільше підійде для цього, і запропонуйте визначити, скільки саме цієї тканини знадобиться. Потім нехай донька сама оцінить майбутні видатки та візьме участь у покупці. Вона може допомогти вам пошити й оздобити нову сукню. Десятирічна дівчинка за вашої допомоги та підтримки з радістю виконуватиме прості швацькі операції за заданими інструкціями. Результат дасть їй величезне задоволення, і при цьому будуть задіяні й ліва, й права півкулі мозку.

♦  Сприяйте розвитку в дитини навичок дій обома руками, підмічайте, якою рукою вона користується охочіше, й пропонуйте їй ігри, в яких треба задіювати другу руку або одночасно використовувати обидві. Спочатку це можуть бути найпростіші завдання, скажімо, брати їжу або малювати обома руками. Згодом варто заохочувати дії обома руками у процесах шиття, прасування білизни, приготування їжі та користування різними інструментами. У майбутньому, якщо людині раптом не пощастить, і вона зламає руку, якою зазвичай пише, вона зможе скористатися другою рукою! Стежте, щоб дитина по черзі користувалася і лівою, і правою рукою в спортивних вправах, іграх та в усіх інших діях, які тільки зможете придумати. Перетворіть це на захопливу творчу й дуже веселу гру.

Різні види інтелекту

Розмірковуючи над відкриттям, що стосується правої та лівої півкуль мозку, учені дійшли висновку, що людський мозок не обмежується одним видом мислення— в нього кілька різних інтелектів.

Ваша дитина з'явилася на світ, маючи цілий набір різних видів інтелекту, що їх належить розвинути. Звернімося до аналогії з музикою. Уявіть, що вам треба розучити Концерт Життя для фортепіано, а за пальці вам у цьому разі слугуватимуть різні види інтелекту. Зрозуміло, можна спробувати грати на піаніно одним пальцем або двома, як дехто друкує на друкарській машинці. Однак щоб виконати навіть просто п'єсу, треба діяти все-таки всіма пальцями одночасно. Отже, чим більше інтелектів працюватиме, тим краще.

Ось які види інтелекту має ваша дитина:

Ø  вербальний (словесний),

Ø  логічний (числовий),

Ø  конструктивний (просторовий),

Ø  чуттєвий,

Ø  кінестетичний (тілесний),

Ø  творчий,

Ø  особистісний,

Ø  соціальний,

Ø  духовний.

Вербальний інтелект

З його допомогою визначається здатність дитини сприймати значення слів, а згодом, через певний час, повторювати їх в усній та письмовій формах, розуміти складніші словесні структури, в тому числі словосполучення, фрази, вирази, параграфи та цілі книжки, а також розбиратися і в дедалі складніших формах взаємозв'язків різних понять типу: "собака — кіт", "цуценя — ...". Цей вид інтелекту аж ніяк не статичний, як дехто помилково вважає. Він дуже гнучкий і може поліпшуватися або, навпаки, погіршуватися на різних стадіях розвитку та в подальшому житті. Він, як видно із самої назви, включає в себе і весь логічний запас людини.

Що ви можете зробити?

♦  Постарайтеся, щоб дитина сприймала максимальну кількість слів як на слух, так і зором, та щоб словниковий розвиток і гра зі словами стали постійною й веселою частиною вашої сімейної культури. Не думайте, що малюк не розуміє вас, бо не вміє говорити. Для нього мовлення — це засіб комунікації з вами, і до двох років він уже вимовлятиме якісь звуки, що згодом складуться в слова. Коли маля почне говорити, залучайте його до сімейних бесід, наприклад за обіднім столом. Так дитина не тільки збагачуватиме свій словник, а й розумітиме загальну суть розмови. Варто виробити свій стиль розмови з дитиною.

♦  Подбайте про те, щоб слова в голові малюка повсякчас пов'язувалися із зоровими образами. Пам'ятайте: вербальний інтелект традиційно тісно пов'язаний з успіхами дитини в школі, а згодом в університеті, професійній діяльності. Найкраще починати розглядати з дитиною картинки у книзі в чотиримісячному віці. Читаючи дитині книжку або розповідаючи історію, показуйте картинку. Це заняття швидко стає найулюбленішим для малюка. Згодом воно перетворюється в традиційні казки та розповіді перед сном, а потім і в тривалі читання вголос дитині, коли вона підросте.

Поступово картинки в книзі стають уже не такими необхідними, оскільки дитина сама починає подумки створювати образи.

Логічний інтелект

Він зумовлюється здатністю мозку маніпулювати "алфавітом" чисел, починаючи з найелементарнішої лічби від одиниці і аж до мільйона, засвоєння основних арифметичних дій додавання, віднімання, множення та ділення і до вищої математики. Він включає здатність розрізняти певні взаємозв'язки між числами типу "впишіть пропущену цифру: 2, 4, 6, .... 10, 12, 14". Цей вид інтелекту, як і вербальний, можна вдосконалювати тренуваннями. Він дає життєво необхідні навички, які використовуються в найрізноманітніших ситуаціях, починаючи від покупок у магазині й закінчуючи вищою освітою та успішною професійною кар'єрою.

Що ви можете зробити?

♦   Добре було б, щоб ваша дитина до школи легко та із задоволенням лічила. Це надасть їй упевненості в собі. Навчання лічби має відбуватися без примусу — як частина повсякденних дитячих ігор. Наприклад, ідучи вулицею, можна лічити дерева, плитки на тротуарі або ліхтарі. Якщо ваша дитина не любить ходити (а це типово для багатьох дітей), лічба стане додатковим стимулом для піших прогулянок.

♦   Гра з числами, як і зі словами, має стати частиною вашої родинної культури. Якщо ви виїжджаєте на прогулянку всією родиною, поділіться на дві команди й улаштуйте змагання, хто полічить більше собак, червоних автомобілів, візочків з дітьми тощо.

Ф Навчіть свою геніальну дитину робити усно прості обчислення (не записуючи цифри на папері) та приблизно прикидати в голові відповіді на математичні задачі, головоломки й загадки. Великі математики, такі як Трахтенберг, стверджували, що вміння давати попередню числову оцінку було одним з найважливіших кроків, які привели до розуміння того, що математика — набагато веселіша, простіша й доступніша річ, ніж можна собі уявити. Це допомогло їм стати видатними світилами в своїй галузі. Ви можете допомогти дитині подружитися з числами, заохочуючи її спроби подумки розв'язувати задачі. Навчайте її робити приблизні оцінки, а не обчислювати точно результат. Наприклад, дитина шкільного віку може з великим задоволенням визначати висоту будинку, якщо вона приблизно прикине висоту цеглини, а потім помножить її на приблизну кількість цих цеглин у стіні від фундаменту до даху. Постарайтеся зробити так, щоб ці обчислення були швидше грою, ніж математичною проблемою.

Конструктивний інтелект

Наявність конструктивного (просторового) інтелекту дає дитині змогу орієнтуватись у таємничому й загадковому тривимірному світі — йдеться про довжину, ширину та висоту, як* лежать в основі характеристик реальних об'єктів. Цей вид інтелекту охоплює різне: і спостереження за взаємним розташуванням предметів довкілля; і фахові навички художника, скульптора, архітектора, хірурга чи інженера; і вміння визначати своє місце в безмежному світі, притаманне морякам, льотчикам та космонавтам. Цього вміння потребує виконання більшості розумових вправ.

Просторовий інтелект, як і інші можна розвинути й удосконалити. Якщо цього вдається досягти, мозкові вашої дитини, який розвивається, з часом будуть доступні всі зазначені вище захоплення та професії, а також геометрія, картографія, метеорологія, усі форми інженерної діяльності, вона успішно вчитиметься й працюватиме в будь-якій галузі.

Що ви можете зробити?

Ø   Схвалюйте бажання дитини виконувати розумові вправи, особливо такі, як складання пазлів, креслення, гра в шахи, у японську гру го.

Ø   Тільки-но малюк почне проявляти цікавість до того, як влаштована та чи інша річ, при змозі розберіть її з ним. Скажімо, віддайте йому старого радіоприймача, яким уже більше не користуєтеся, — нехай сам розбере його та складе! Стежте, звісно, за тим, щоб він не засунув у рот дрібні деталі й не проковтнув їх.

Ø  Купуйте дитині іграшки, які сприяють розвиткові просторового інтелекту. Це: різноманітні кубики, конструктори, набори "Лего", а також ті іграшки, які потребують певних маніпуляцій, щоб змусити їх працювати. А ще — вчіть складати комбінації з різних видів і типів іграшок. Скажімо, набір звичайних кубиків можна використати для побудови чудового мосту, під яким проїжджатиме дитячий паровозик.

Замість купувати дорогі іграшки налагодьте обмін ними з іншими родинами або створіть спільну ігротеку. Якщо родичі запитують вас, що подарувати дитині на день народженню скористайтеся цим, щоб придбати саме ту іграшку, яка їй насправді потрібна.

Послуговуйтесь підручними матеріалами, щоб самостійно віігс^_лаяти іграшки. Гарненьку м'яку ляльку можна зробити із залишків тканини, набивши її ватою, пе-рев'язавши шию еластичною стрічкою та пришивши вовняні нитки замість волосся. Очі, ніс та губи вишийте або просто пришийте ґудзики й інші дрібні предмети.

Все, що ви робите власноруч разом із дитиною, розвиває її творче мислення. Пам'ятайте: якщо батьки переймаються творчістю, то й діти зростають творчими особистостями.

Ø  Ще змалку навчіть сина чи доню визначати сторони світу за компасом, який ви подаруєте, й орієнтуватися на карті. Виїжджаючи на природу, запропонуйте дитині самостійно віднайти потрібний шлях. Вона відчуватиме, що корисна для інших, а водночас у неї розвиватиметься просторовий інтелект.

Ø  Під час спільних прогулянок та поїздок вигадуйте ігри, в ході яких малому доведеться рухатися в різних напрямках, долати певні відстані й досягати точок призначення, користуючись певними орієнтирами на місцевості. Організуйте пошук заздалегідь прихованих "скарбів" за допомогою компаса. Так само можна грати й у хованки — все це розвиває просторовий інтелект дитини, а також сприяє розвиткові пам'яті та вміння мислити. Варто навчити її ще й користуватися збільшувальним склом та мікроскопом, біноклем та домашнім телескопом.

Кінестетичний інтелект

Це життєво важливий для дитини, яка росте, вид інтелекту: до нього входить здатність тіла чутливо реагувати на своє положення й місце у навколишньому світі. Він дає змогу оцінювати швидкість руху від найменшої до надзвичайно великої; місцезнаходження тіла у просторі щодо інших предметів; відстань до рухомих предметів (наприклад, м'яча) і співвідносити це з власною м'язовою силою, гнучкістю та інтенсивністю серцево-судинної діяльності.

Що ви можете зробити?

♦   Надайте своїй дитині, особливо в перші п'ять років життя, цілковиту свободу руху відтоді, як вона почне повзати. Щоправда, деякі батьки вважають повзання незручним, оскільки доводиться постійно наглядати за малюком і тримати його подалі від небезпечних предметів. Тому й набули широкої популярності так звані "ходунці". Проте можна знайти вихід, посадивши дитину в манеж і давши їй щось доречне для забави, коли маєте вийти із кімнати.

♦   Щодня грайте з дитиною у рухливі ігри. Якщо вона вже трохи підросла, гойдайте на руках і ногах, бігайте "наввипередки" або розвивайте її координацію, граючи з нею у м'яча. (Спершу користуйтеся великим надувним, а вже з часом переходьте до твердих і невеличких м'ячів).

¨    Врахуйте, якщо людина має добрі атлетичні навички, то, швидше за все, вона й твердо мислитиме.

♦   Зробіть фізичне здоров'я частиною сімейної культури й проводьте свій час із користю для розвитку. Якщо ви захоплюєтеся спортом, нехай і дитина часом буде присутньою на ваших тренуваннях та змаганнях, щоб зрозуміла, як це цікаво. Коли вона постаршає, віддайте її в якусь дитячу спортивну секцію.

За правильного виховання кінестетичний (тілесний) інтелект швидко розвиватиметься.